Що таке-сутажні прикраси?

Категорії

Ходив колись палацом котрийсь із французьких правителів зі славетної династії Бурбонів, струшував пилинку з розшитого шнурами і оздобленого коштовним камінням камзола і навіть подумати не міг, що ті завитки на його одязі у далекому ХХІ столітті згадуватимуть частіше, аніж його-славного.

Отой шнур, що обплітав смарагди-діаманти – рукотворна техніка сутаж, яку нині практикують вправні майстрині. І навіть відомі дизайнери.

Французи щедро оздоблювали одяг аристократів. Нашивали прямо на сукні… з кринолінами, оксамитові сюртуки і решту одежини неймовірних конструкцій, яку… не прали. Бо то направду нереально. Згодом, коли раціо спалахнуло в чиїсь світлій голові, стали шити безпосередньо прикраси, аби знімати і одягати.
Згадали про сутаж і його можливості аж наприкінці ХХ століття ізраїльтяни. Саме там є спеціалізований ювелірний дім! Для України – то досить нова техніка. Зовсім небагато майстрів у ній кохаються. Але ж українці і народні ремесла, як інь та янь – нероздільні. Тому вироби – вражають!

Намисто – це магія і абсолютний ексклюзив!

Речі ручної роботи, а тим паче прикраси, яким притаманний не лише естетичний аспект – і це добре знали наші пращури, мають особливу енергетику. Там душа майстра і дещиця його таланту. Така собі магія. Нею вправно користувалися українські жінки. До прикладу, українці вірили: того, хто носить «щирі», себто справжні коралі, жодні вроки не візьмуть. Намисто було червоним, барвистим і притягувало погляд. Тож недобре око – спершу туди.

А от бурштин мав захищати від злого духа. Окрім того, наші пра-пращурки були певні, що медовий камінь знімає головний та зубний болі, допомагає при хворобах горла. Й мали рацію, бо йод, наявний у камені, направду зцілює.

Баламути – ще один вид намиста, яке носили українські дівчата – рятував від спокуси. Був символом молодості  й цноти. Батьки старалися придбати по кілька низок дочкам, бо такі намиста наче б то захищали від надмірної чоловічої уваги. Насправді ж прикрасі ці коштували досить дорого, часом – як пара волів! То й хлопці були обережними із такими дівчатами, бо знали, що заможний батько в разі чого шкуру спустить!

Що цікаво, українські чоловіки в  18 – 19 ст були певними, що ліпші ліки від голови – сережки. І дійсно, в котрої жінки болітиме голова, як чоловік із ярмарку привіз «реп’яшки», «жолудки» чи «змійки».

Прикраси – своєрідний соціальний паспорт! Для українців, і не дише для них, намиста слугували маркером соціального становища. На Гуцульщині казали: яка згарда – такий і газда! Іноді набір намист на шиї в нареченої коштував більше, аніж все господарство її батьків. Намиста передавали у спадок.

Де Україна, а де Османська імперія, але й там – те саме. Купці тамтешні полюбляли дарувати своїм дружинам та дочкам золоті монети – дукати. І приємність робив, і себе рекламував. Жінки нанизували ті монети на жилку й носили як нашийну прикрасу. От і вважалося: як багато дукатів побрязкує на шиї, то у купця справи йдуть добре, а як мало — не варто з ним знатися.

( 1 )
Коментарі
Поки немає відгуків
Написати коментар
Ім'я*
Email
Введіть коментар*
100% гарантія якості, індивідуальне виконання
100% гарантія якості, індивідуальне виконання
Великий вибір намиста, браслетів,кулонів
Великий вибір намиста, браслетів,кулонів
Доставка виробів ручної роботи новою поштою по Україні.
Доставка виробів ручної роботи новою поштою по Україні.
Самовивіз прикрас за домовленістю
Самовивіз прикрас за домовленістю